26 березня 2026 року зі сльозами на очах, зі схиленими головами, Обухівська громада провела в останню путь мужнього воїна Віталія Володимировича Волошина, солдата, майстера екіпажу безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних авіаційних комплексів 20-ї окремої бригади на позивний «Балу».
У цій жорстокій війні ми щодня втрачаємо наших захисників і захисниць. На кладовищах з’являється дедалі більше синьо-жовтих стягів – як вічний знак самопожертви, мужності й безмежної любові до Батьківщини.
Сьогодні ми з глибоким болем і скорботою низько схиляємо голови перед Героєм, який у боротьбі за незалежність і майбутнє України віддав найдорожче, що мав, — своє життя.
Волошин Віталій Володимирович народився 29 квітня 1992 року в місті Обухів. Згодом родина переїхала до міста Херсон, де Віталій здобув середню освіту в гімназії №1.
Після закінчення школи працював у будівельній сфері. Згодом обіймав посаду керівника відділення «Нової пошти» у місті Радомишль Житомирської області.
З перших днів повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022 року — Віталій добровольцем став на захист незалежності та свободи України. Пройшов важкі фронтові шляхи Донецької та Луганської областей. Брав участь у бойових діях на Харківському та Чернігівському напрямках, виконував завдання в Чорнобильській зоні.
У серпні 2022 року, під час безпосередньої участі в бойових діях, отримав мінно-вибухову травму.
Він був надзвичайно світлою, щирою та доброю людиною. Працьовитий і відповідальний, Віталій займався будівництвом, ремонтами, захоплювався автомобілями. Завжди був готовий прийти на допомогу, користувався щирою повагою та авторитетом серед людей.
Найбільшою його мрією був мир.
У 2023 році Віталій отримав відзнаку учасника бойових дій «Ветеран війни». У лютому 2025 року здобув сертифікат «Аеророзвідка» з застосування безпілотних авіаційних комплексів 1 класу. Наприкінці вересня 2025 року проходив службу у складі 20-ї окремої бригади безпілотних систем.
На жаль, життя мужнього воїна обірвалося 20 березня 2026 року внаслідок влучання ворожого дрона в місті Оріхів Запорізької області.
Висловлюємо щирі співчуття мамі Ользі Олексіївні, дружині Руслані, сину Давіду, брату Валентину, двоюрідним братам Вадиму та Олегу, а також усім рідним, близьким, друзям, побратимам і колегам.
Світла пам’ять Герою!
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
