Як зробити діалог між владою та мешканцями Обухівської громади не формальністю, а справжнім партнерством? Це питання досліджують у рамках проєкту «Громадська участь та міжсекторальне партнерство в громадах України».
Обухівська громада стала однією з десяти, де створено робочі групи з громадської участі, проводиться аналітичне дослідження, під час якого вивчають, як місцева влада залучає людей до ухвалення рішень, що сприяє довірі, а що, навпаки, гальмує комунікацію. Також у межах проєкту планується підтримка місцевих ініціатив жителів громади.
Проєкт охоплює десять громад із шести областей України і спрямований на розвиток сталого діалогу між місцевою владою, жителями та громадськими організаціями.
«В Обухівській громаді активно розвивається практика громадської участі та міжсекторального партнерства. Намагаємося крокувати в ногу з потребами та викликами часу в рамках розвитку саме нашої громади.
Ми раді, що взяли участь у даній ініціативі від Громадської Спілки «Мережа хабів громадянського суспільства України» за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Данії. У подальшому це допоможе нам ефективніше вирішувати соціальні, економічні чи екологічні проблеми громади.
Створення робочої групи з розроблення Плану залучення громадськості – це реальний крок до того, щоб мешканці, громадські організації, бізнес і місцева влада діяли разом, визначаючи спільні соціальні пріоритети та реалізуючи важливі ініціативи для громади.
І цю співпрацю я вбачаю у втіленні конкретних кроків, наприклад: влада створює умови й координує процес, бізнес підтримує фінансово або матеріально, громадські організації залучають людей і волонтерів, міжнародні партнери, як-от ПРООН, допомагають експертно чи грантово.
Завдяки цьому ми не лише зміцнюємо соціальну згуртованість, а й формуємо дієві механізми взаємодії, що допомагають громадам ефективно розвиватися та впевнено рухатися вперед», – зазначає Тетяна Маліневська, начальниця відділу організаційної роботи та комунікації з громадськістю Обухівської міської ради.
У межах проєкту з громадської участі в Обухівській громаді провели аналітичне дослідження. Воно складалося з кількох етапів і поєднувало кілька методів збору даних. Зокрема це аналіз офіційного сайту громади за спеціально розробленим чек-листом – експерти проєкту перевіряли, чи публікуються там усі передбачені законодавством документи, наскільки сайт зручний, відкритий та оновлюваний. Далі аналізували соціальні мережі громади: кількість підписників, частоту публікацій, тематику постів і стиль взаємодії з аудиторією, читали коментарі.
Щоб глибше зрозуміти реальну взаємодію між владою та мешканцями, провели п’ять глибинних інтерв’ю та три фокус-групові обговорення. До участі залучали посадовців органів місцевого самоврядування, активних мешканців, громадських лідерів, а також представників вразливих груп – внутрішньо переміщених осіб і людей з інвалідністю.
Намагалися почути максимально різні голоси – від тих, хто активно співпрацює з владою, до тих, хто критично ставиться до її роботи. Такий підхід дозволив побачити ситуацію у громаді з різних сторін і глибше зрозуміти механізми та бар’єри участі.
Які ж висновки зробили за результатами дослідження в Обухівській громаді?
Про це розповідає аналітик Юрій Манілов:
«Обухівська громада демонструє високий рівень інституційної спроможності та зрілість управлінських процесів. Тут діють усі сучасні інструменти для діалогу з громадськістю – від електронних петицій і бюджету участі до окремого підрозділу з питань комунікації з громадськістю. Громада має активні онлайн-канали, системно підходить до інформування мешканців і відкрито підтримує ініціативи, спрямовані на участь.
Одним із найцікавіших напрямів є розвиток освітніх і соціальних ініціатив, що об’єднують людей навколо спільних цінностей. Зокрема, варта уваги діяльність «Університету третього віку» – простору, де старше покоління навчається, спілкується й реалізує власні ідеї. Це приклад того, як громада створює умови для включення і самореалізації різних вікових груп, а не лише активної молоді.
Крім того, Обухівська громада – одна з небагатьох, яка має окрему програму підтримки організацій громадянського суспільства. Тобто можуть підтримувати діяльність ОГС із бюджету».
Отримані результати стануть аналітичною основою для створення Плану залучення громадськості, який Обухівська громада розроблятиме разом із робочою групою за підтримки експертів проєкту. У Плані буде враховано результати дослідження та пропозиції місцевих учасників.
«Головний урок цього процесу – громадська участь не виникає сама по собі. Це не одноразова акція, а культура спільного прийняття рішень, яка потребує відкритості, послідовності й готовності до діалогу», – підсумовує Юрій Манілов.
Після завершення роботи над аналітичним дослідженням звіт буде оприлюднено на сайті ГС «Мережа хабів громадянського суспільства України» (www.hubs.org.ua). Це дозволить громадам ознайомитися з висновками, порівняти результати й використати кращі практики.
Проєкт «Громадська участь та міжсекторальне партнерство в громадах України» реалізується Громадською спілкою «Мережа хабів громадянського суспільства України» за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Данії.
Фото:
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
