Податкові новини Київщини!

Іноземні компанії в Україні: як працює податковий облік постійних представництв

Україна поступово перетворюється на привабливий ринок для міжнародного бізнесу. Проте будь-який іноземний інвестор, який відкриває тут філію чи представництво, стикається з питанням: як правильно стати на податковий облік, аби діяльність була прозорою, а розрахунки — законними.

Адже помилки в реєстрації постійних представництв можуть призвести до фінансових ризиків, а в окремих випадках — навіть до подвійного оподаткування.

Що регламентує порядок обліку?
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що облік у контролюючих органах відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі постійних представництв, регламентується ст. 64 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), ст. 4, 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) та Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).

Відповідно до п. 64.1 ст. 64 ПКУ, ст.ст. 4, 5 Закону № 2464 та п. 3.5 розд. ІІI Порядку № 1588, п. 1 розд. ІІ Порядку № 1162 взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі постійних представництв, як платників податків і зборів та платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – платник єдиного внеску) у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами.

Дані про взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, як платників податків і зборів та платників єдиного внеску у контролюючих органах передаються до ЄДР та підтверджуються відомостями з ЄДР.

Детальніше про це читайте у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР) за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42842

Матеріали за посиланням:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/949554.html

ГУ ДПС у Київській області

Коли держава має право арештувати майно платника податків: винятковий механізм

Головне управління ДПС у Київській області наголошує, що адміністративний арешт майна це крайній захід, який держава застосовує для захисту фіскальних інтересів і дотримання законності у сфері оподаткування. І саме розуміння того, за яких обставин може бути накладено арешт, дозволяє кожному платнику діяти обачно та передбачувано.
Згідно з п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
– платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
– фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
– платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
– відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
– відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
– платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
– платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
– платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
– нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Тож зауважимо, що дотримання вимог Податкового кодексу — найкраща профілактика будь-яких обмежень.

Матеріали за посиланням:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/949550.html

ГУ ДПС у Київській області

Новини ДПС:
ДПС отримала від EU4PFM 100 багатофункціональних принтерів для підрозділів у прифронтових регіонах
До уваги фінансових агентів, підзвітних FATCA: обмежено доступ до платформи IDES

Залишаємось на зв’язку:
Комунікаційна платформа: kyivobl.ikc@tax.gov.ua
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast
Підписатись на сторінку Ютуб ГУ ДПС у Київській області
https://youtube.com/channel/UCorQvlqMpj1Tnvz35Mgg6g?si=5OtBBEN5G8bh3q7f