Обухівська громада навіки попрощалася з мужнім воїном, відданим патріотом України Полєжаєвим Віктором Васильовичем, солдатом, майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів стрілецького батальйону 63-ї окремої механізованої бригади.
Рідні, колеги, друзі, багато жителів громади прийшли сьогодні, щоб провести в останню путь Героя.
Віктор народився 26 грудня 1980 року у місті Шостка Сумської області. Згодом родина переїхала до Обухова, де мати, Лариса Леонідівна, працювала на Київському картонно-паперовому комбінаті.
Навчався у загальноосвітній школі №5, а пізніше — у вечірньому відділенні школи №1 імені Андрія Малишка.
З ранніх років життя загартовувало його характер: у 16 років Віктор почав працювати на будівництві, а з 18 — на Київському картонно-паперовому комбінаті. Також його трудовий шлях був пов’язаний із підприємствами нашого міста — товариством «Інтерфом» та компанією «Аерок».
За сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків неодноразово відзначався подяками керівництва, користувався заслуженим авторитетом серед колег. Останнім місцем його роботи перед мобілізацією був Київський картонно-паперовий комбінат.
У 2024 році Віктор став до лав Збройних Сил України, пройшов військове навчання у селищі Гончарівське на Чернігівщині, отримав позивний «Олімп». Виконував бойові завдання на Донеччині, зокрема на Лиманському напрямку — в найгарячіших точках фронту, де наші воїни тримають оборону й виборюють право України на свободу та незалежність.
Про фронтове життя розповідав небагато, але завжди наголошував: він має захищати своїх дітей і свою родину. Був люблячим та турботливим батьком для доньки Даші та сина Дениса, підтримував їх і закликав сумлінно навчатися.
Віктор був людиною щирою, справедливою, завжди говорив правду і приходив на допомогу іншим. Любив природу, захоплювався риболовлею, зокрема зимовою, збирав гриби, грав у футбол.
За сумлінне виконання військових завдань нагороджений нагрудним знаком «За сумлінну службу» 63-ї окремої бригади, а також відзначався подяками командування.
На жаль, життя мужнього воїна трагічно обірвалося 10 вересня 2025 року під час стрілецького бою поблизу села Ямпіль Краматорського району Донецької області.
Висловлюємо щирі співчуття матері Ларисі Леонідівні, дружині Валентині, доньці Даші, сину Денису, усім рідним, близьким, друзям і колегам.
Світла пам’ять про Віктора Васильовича назавжди житиме в серцях тих, хто його знав, любив і шанував. Вічна шана та доземний уклін!
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
