Разом із піснями і сміхом у день села завжди пригадуємо історію – і свою, і тих, хто вже ніколи не повернеться додому. Наших героїв, які віддали життя за Україну. Їхні імена тепер назавжди вплетені в історію Гудимового. Вони – наш біль, наша гордість і наша вічна пам’ять.
Ні материнським серцем, ні душею не можна забути таких синів, бо кожна вулиця, кожна стежка, кожен схил у нашому селі тепер зберігає їхній подих.
Ми святкуємо День села з піснею, але і з тишею в серці, щоб схилити голову перед нашими героями. Будемо пам’ятати їх стільки, скільки житиме Гудимове.
Ми українці, навіть коли нам боляче, ми співаємо, щоб нести пам’ять і силу далі.