Жорстока, кровопролитна війна продовжує забирати життя відважних українських воїнів, які стали на захист рідної землі від ворога. Ще одне ім’я Героя з Обухівської громади – Воїна, який залишився вірний Україні до останнього свого подиху, викарбовано у нашій пам’яті…
Сьогодні наша громада віддла останню шану старшому солдату Сахну Станіславу Олеговичу.
Ціна нашої свободи дуже висока, і сьогодні ми знову відчуваємо цю гіркоту втрати. Ми віримо: Україна вистоїть саме завдяки таким героям, як старший солдат Станіслав Сахно. Його сміливість, відвага та самопожертва — це приклад для нас усіх.
Сахно Станіслав Олегович народився 19 вересня 1988 року в селі Красна Слобідка Обухівського району. Пізніше родина проживала в Обухові, і Станіслав разом із братом-близнюком отримали середню освіту в Обухівській загальноосвітній школі №3.
Відслужив строкову службу по закінченні школи, набув декілька робочих спеціальностей, працював на підприємствах міста. У 2015-му році був мобілізований до Збройних Сил України та направлений у зону бойових дій під час проведення Антитерористичної операції. За півтора року військової служби на Луганщині він багато чому навчився, отримав серйозний військовий досвід, придбав вірних бойових друзів та зустрів там, де смерть та руїна, своє кохання, те, що на все життя.
Молода родина оселилася в Красній Слобідці, на батьківщині Станіслава, почала хазяйнувати, розростатись: народилися двоє синочків Ярослав та Святослав – це тато їх так назвав, мабуть, щоб їх імена були схожі з його іменем! Бо ж вони – його продовження і гордість!
Станіслав Сахно був відповідальним і надійним чоловіком, що б не було, перша думка завжди була про сім’ю. Дбав про виховання хлопчиків, приділяючи їм увагу, забезпечував матеріально, працюючи на місцевих виробництвах «Екмі», «Трипільське сонце», звідки у березні 2023-го року був мобілізований до лав Збройних Сил України. І, як тисячі українських патріотів, став захисником своїх дітей, своєї родини та всіх нас у цій страшній, розв’язаній російським агресором війні.
Його військовий шлях розпочався у навчальному підрозділі на території Польщі: тут він здобував знання та досвід з артилерійської справи, вивчав всі тонкощі володіння мінометом, і по закінченні навчання вже кваліфікованим спеціалістом був направлений до 44-ї окремої механізованої бригади, про яку вже багато знав, і куди, власне і хотів потрапити.
Служив чесно, відповідально виконуючи всі завдання, неодноразово отримував подяки від командування, був нагороджений:
– медаллю «Учасник АТО»,
– медаллю «Захисникам Вітчизни»,
– медаллю «Ветеран війни».
Станіслав був людиною сімейною. Він дуже сумував за своїми хлопчиками, за домівкою, дуже радів, коли дружина, будучи при надії, повідомила, що народиться дівчинка… Яке б то було щастя для нього!
Мужній воїн, з великим досвідом і витримкою, з твердими переконаннями про те, що треба стояти проти ворога до останнього, він мужньо пройшов свій бойовий шлях дорогами Донецького, Харківського, Курського напрямків.
Вірний військовій присязі, в ході виконання бойового завдання із захисту Батьківщини командир міномета, старший солдат Сахно Станіслав Олегович загинув поблизу населеного пункту Русин Яр Краматорського району Донецької області внаслідок удару FPV дроном 21-го серпня 2025-го року.
Загибель Станіслава Сахна – це непоправна втрата не тільки для нашої громади, але і для всієї України.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя.
Низько схиляємо голови у глибокій скорботі.
Світла та вічна пам’ять! Висловлюємо щирі слова співчуття мамі Олені Валеріївні, дружині Інні, діткам Ярославу та Святославу, братові Михайлу, бабусі Раї, тітці Надії Петрівні, дядькові Анатолію, усій великій родині, друзям, побратимам, усім, хто знав та поважав Станіслава.
Спочивай з миром, наш мужній Захиснику! Ти доєднався до Небесного війська своїх побратимів і навіки став гідним сином України!
Фото: Микола Кривошея
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
