Податкові новини Київщини

Сплата військового збору при зміні місцезнаходження: що варто знати платнику податків

У випадку зміни податкової адреси платника податків, зокрема фізичної особи – підприємця, що працює на загальній системі оподаткування, виникає логічне запитання: за яким місцем потрібно сплачувати військовий збір — старим чи новим?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 ПКУ).

Згідно з п. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI у разі зміни місцезнаходження суб’єкта та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.

Відповідно до п. 10.2 розд. X Порядку № 1588, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Отже, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, сплачує військовий збір до відповідних бюджетів за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного року.

Більш розлого читайте у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР) за посиланням :
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42937

Джерело: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/919800.html

ГУ ДПС у Київській області

Орендна плата за землю: коли припинення договору не означає припинення зобов’язань

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), ключовою підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди. Проте у випадках припинення такого договору не всі орендарі чітко усвідомлюють, до якого моменту вони мають сплачувати орендну плату та які дії є правовими підставами для зупинення зобов’язань перед бюджетом.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (абзац другий п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда (частина третя ст. 7 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161)).

Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права, у тому числі припинення права оренди земельної ділянки, є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями).

Частиною першою ст. 34 Закону № 161 встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Таким чином, суб’єкт господарювання (орендар) у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державної і комунальної власності сплачує орендну плату за фактичний період у поточному році перебування землі у користуванні, тобто до вчинення відповідних дій щодо припинення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не передбачено істотними умовами такого договору та повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді) на умовах, визначених договором.

Більше роз’яснень — у розділі «ЗІР» на сайті ДПС за посиланням:
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38861

Джерело: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/919799.html

ГУ ДПС у Київській області

Національна стратегія доходів до 2030 року: дорожня карта податкового розвитку України

Національна стратегія доходів до 2030 року (далі — НСД) визначає довгостроковий вектор трансформації податкової та митної політики України. Це системний документ, розроблений Міністерством фінансів за участю органів влади, бізнес-спільноти та міжнародних партнерів, зокрема МВФ, Світового банку та ОЕСР. Його затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України наприкінці 2023 року.

Слід зазначити, що НСД — це не просто стратегія, а дорожня карта реформ у сфері адміністрування доходів, яка дає змогу планомірно рухатися до фіскальної стабільності, справедливого оподаткування та високого рівня довіри до податкових органів.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що метою НСД є створення прозорої, ефективної та стійкої системи мобілізації державних доходів, що відповідає вимогам сучасної економіки, підтримує розвиток підприємництва та гарантує належне фінансування державних функцій.

НСД охоплює інтереси широкого кола учасників економічного процесу:
· платників податків, які очікують чесних і зрозумілих правил гри;
· контролюючих органів, які мають працювати на засадах доброчесності та сервісності;
· громадськості, що зацікавлена у прозорому управлінні фінансами;
· міжнародних партнерів, які підтримують Україну на шляху реформ.

Національна стратегія доходів до 2030 року — це довгострокова дорожня карта фіскального розвитку, яка забезпечує цілісність, керованість і послідовність реформ. Вона формує підґрунтя для стабільного бюджету, чесного оподаткування й сучасного адміністрування доходів.

Джерело: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/919798.html

ГУ ДПС у Київській області

Леся Карнаух: ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ удосконалять механізм обміну інформацією

ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ удосконалять механізм обміну інформацією. Це те, що дозволить більш оперативно та якісно виявляти економічні правопорушення. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

Деталі створення такого механізму обговорили під час спільної наради керівниці ДПС, Голови Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна та в. о. Директора БЕБ Сергія Перхуна. Все виключно в межах законодавства та повноважень кожного із органів.

Одне з питань – транскордонні операції.

Системи ДПС не мають повної інформації по певній частині операцій з нерезидентами, у тому числі операцій між субʼєктами з ознаками прихованої повʼязаності. Щоб бачити повну картину, є потреба у даних, що дозволяють виявляти фінансові потоки за межами формальних звітів. Зокрема, від БЕБ щодо транскордонних схем мінімізації податкових зобов’язань, від Держфінмоніторингу – щодо операцій між резидентами України та контрагентами – нерезидентами.

Інше важливе питання – «дропи».

«Останнім часом така схема ухилення від податків набуває все більшої популярності. Тому продовжимо спільну системну роботу, в тому числі і з НБУ, щодо виявлення і припинення схем, пов’язаних із використанням «дропів», – сказала в. о. Голови ДПС.

Через електронні платіжні засоби (P2P платежі) проходять значні обсяги безготівкових переказів між фізичними особами. Операції не декларуються та відповідно зменшуються надходження до бюджету.

«ДПС також відпрацьовує використання «дроп-схем» у протизаконних операціях. Вже виявили факти їх використання для легалізації коштів від реалізації наркотиків та організації нелегальних казино», – сказала Леся Карнаух.

Обговорили, зокрема, питання реалізації заходів до підсанкційних суб’єктів, а також щодо використання інформації CRS, отриманої ДПС.

Джерело: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/919800.html

ДПС України