Розповіли нашим гостям про те, чим живе наша громада сьогодні, і згадали, як наша громада зустріла перші години повномасштабного вторгнення. Тоді до Обухова щодня прибували сотні людей. Вже в перші дні кількість внутрішньо переміщених осіб сягнула близько 9 тисяч. Ми організовували прихистки, доставляли гуманітарну допомогу, підтримували кожну родину, яка шукала безпечного місця.
Поділилися і тим, як наші міста-побратими за кордоном підтримували обухівців: приймали сім’ї з дітьми, забезпечували житлом, речами першої необхідності та простою людською турботою.
Наші партнери цікавились, скільки людей з громади виїхало, скільки вже повернулось. І ми наголосили, що досвід тилових громад не менш важливий, ніж тих, хто на лінії фронту. Бо кожен з нас тримає свій фронт.
Війна навчила нас головному: цінувати життя, єднатися й не залишати нікого наодинці з бідою.
Щиро вдячні польським партнерам за щирий інтерес до життя нашої громади. Віримо, що ця зустріч стане початком нових проєктів і міцної дружби між нашими народами.