Обухівська міська рада

 Меню
CLOSE

СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ТА НИЗЬКИЙ УКЛІН!

Сьогодні знову на міській площі нас зібрало велике горе та нестерпний біль. У нас знову тяжка втрата — ми навіки попрощалися із мужнім воїном, надійним захисником та патріотом, що віддав своє життя за честь і свободу Батьківщини.

Ми провели в останню путь Павла Михайловича Семеновича, розвідника-сапера 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади, що загинув на полі бою 5-го вересня 2023-го року і лише зараз, після тривалого процесу пошуків та ідентифікації, повернувся додому, щоби навіки упокоїтися в рідній землі.

Ми схиляємо голови у глибокій скорботі перед пам’яттю нашого Героя.

Павло Михайлович Семенович народився 10 липня 1981 року в селі Садове, Первомайського району Миколаївської області. Там пройшли його дитячі та юнацькі роки. Після закінчення 9-ти класів він вступив до Арбузинського професійного-технічного училища, де здобув спеціальність слюсаря-механіка.

У 2005 році Павло переїхав до міста Українка Обухівського району Київської області, там познайомився зі своєю майбутньою дружиною, згодом вони створили сім’ю, у якій народилося двоє дітей: син Владислав та донька Катерина, яку Павло сам захотів назвати на честь дружини. Через деякий час родина оселилася у Гусачівці, і це мальовниче село стало для них рідним назавжди.

Павло не боявся ніякої роботи: був готовим працювати день і ніч, аби забезпечити родину. Був і експедитором у фірмі з доставки питної води, і оператором на «Новій пошті», деякий час працював на сушці у Григорівській агрофірмі «Світанок».

Життя родини було непростим — син Владислав потребував довготривалого лікування за кордоном, через що родина була змушена жити на дві країни. Та, незважаючи на труднощі, Павло залишався опорою для своїх рідних. І дружина, розказуючи про їхнє спільне життя, наголошує на тому, що він був гарним чоловіком, і просто «золотим» батьком для своїх дітей, що вона пишається їм, і що все б віддала, аби можна було його повернути.

З перших дній повномасштабної війни Павло Семенович з’явився в Обухівський ТЦК з проханням про мобілізацію, але йому запропонували звернутися за місцем реєстрації. І вже звідти, з Миколаївщини, не дивлячись на сімейні обставини, на те, що не мав військової спеціальності та не попередивши сім’ю, яка перебувала за кордоном, аби не тривожити, Павло Семенович став до лав Збройних Сил України. Спочатку була навчальна частина, потім військова служба на бойових позиціях.

Розвідник-сапер, він виконував найрізноманітніші завдання, у тому числі брав участь в евакуації поранених та загиблих. Сьогодні, згадуючи Павла, багато хто з побратимів вдячний йому за порятунок, багато хто з сімей загиблих вдячний за те, що тіла їхніх рідних повернені додому і упокоїлися в рідній землі. Павла Семеновича, що мав позивний «GRUT», любили бойові товариші за теплу посмішку, за увагу і душевне спілкування, за каву, якою він любив їх пригощати, і родина дуже вдячна тим з них, хто приїхав сьогодні на останнє прощання, аби підтримати рідних та близьких. Він був чесним, справедливим, мужнім, щедрим, завжди готовим прийти на допомогу.

Востаннє родина бачилась з Павлом у серпні 2023-го року перед від’їздом за кордон. Він прибув у коротку відпустку, дружині наказав , щоб зберегла дітей, щоб вони чекали його, і знали, що він на фронт пішов не для того, щоб загинути, а для того, щоб боротися, і що у нього є ради кого жити, і він обов’язково повернеться.

Під час останньої розмови з дружиною, Павло попередив, що йде на завдання і деякий час буде поза зв’язком. На жаль, зв’язок із ним так і не відновився… Інформація, яку Катерині надали згодом, була невтішною: ваш чоловік герой, він загинув. Але, не отримавши тіла, вона не хотіла вірити, а, зневірившись, почала розшукувати свого чоловіка. Для цього, лишивши дітей на маму, повернулась з-за кордону, стала волонтерити, спілкуватися та допомагати таким, як сама. Побувала і на Донецькому напрямку, поблизу місця загибелі чоловіка, спілкувалася з військовими, зв’язувалася з Міжнародними організаціями…

Лише 25 січня 2025 року, після чергового обміну тілами, родина отримала гірку звістку — особу Павла було ідентифіковано.

Павло Михайлович Семенович загинув 5 вересня 2023 року в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області.

Схиляємо голови перед мужністю нашого земляка. Світла йому пам’ять. Вічна слава Герою!

Висловлюємо щирі співчуття дружині Катерині, сину Владиславу, доньці Катерині, мамі Ларисі Олександрівні, сестрі Оксані, тещі Тетяні Анатоліївні, рідним, колегам, друзям, всім хто знав та поважав воїна.