Обухівська громада вкотре осиротіла, проводжаючи сьогодні у Вічність свого земляка, відданого сина України Ніколайцева Костянтина Петровича, солдата 82- ї окремої десантно-штурмової бригади.
Народився Костянтин 10 квітня 1969 року в с. Гусачівка Обухівського району, де пройшло його дитинство. Після закінчення загальноосвітньої школи навчався в Професійно-технічному училищі у м. Українка.
У 1987-1989 рр.проходив військову службу в лавах армії.
Тривалий час займався обслуговуванням та налагодженням охоронних систем на різних підприємствах та установах Обухівщини.
Цю чуйну і добру людину знали не лише в Гусачівці, а й далеко за її межами.
Безвідмовний у вирішенні справ та наданні допомоги, відповідальний в роботі, віданний товариш на службі, Костянтин назавжди залишиться таким світлим чоловіком у пам’яті усіх, хто його знав.
Ніколи не проявляв байдужості до подій в Україні та дотримувався своїх переконань, чому і навчив свою доньку Анну.
Збройна агресія направлена проти нашої держави зміцнила його погляди. Без жодних сумнівів він пішов до ТЦК з твердою думкою: «Як я буду сидіти вдома, якщо молоді хлопці гинуть».
У жовтні 2023 він присягнув українському народові та став до лав Збройних сил України. Служив у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді, стримуючи ворога на Запорізькому напрямку.
Тяжка служба десантником-штурмовиком дуже похитнула здоров’я Костянтина.
Згодом він потрапив до лікарні, де, на жаль, помер 5 січня 2024 року.
Без надійного плеча та опори залишилася родина Захисника України, без вірного побратима – товариші по зброї, без палкого патріота осиротіла Батьківщина, яка щодня оплакує своїх загиблих синів та доньок.
Висловлюємо щирі слова співчуття та підтримки рідним Костянтина: дружині Тетяні, доньці Анні, зятю Олександру, брату Григорію, сестрам Валентині, Катерині, Наталії, усім друзям, колегам, односельцям.
Світла й вічна пам’ять Герою!
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
Коментарі