Великими та тяжкими втратами ми, українці, відвойовуємо рідну Україну, свою свободу та незалежність. Підступний російський окупант продовжує нищити нас, а ми стаємо ще сильнішими та міцнішими. З кожною втратою додається пекучого болю, але й зростає наша лють до ворога.
Знову велика втрата у нашій громаді, у селі Григорівка. Сьогодні ми провели в останню путь чудову людину, мужнього воїна – старшого сержанта Калініна Сергія Валентиновича.
Сергій народився 2 грудня 1967 року в цьому ж селі Григорівка.
Навчався в Григорівській середній школі, грав у місцевому вокально-інструментальному ансамблі. Після завершення навчання в школі вступив до Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.
Отримав педагогічну освіту та почав працювати вчителем фізкультури у селі Красна Слобідка, а потім перейшов працювати до рідної школи також вчителем фізкультури.
А далі були життєві зміни і Сергій переїхав до Вінниці, де тривалий час працював у міліції у відділі з особливо важливих справ у званні майора. Мав велику повагу серед колег та неодноразово був нагороджений відзнаками за бездоганне виконання службових обов’язків.
Через деякий час він повернувся у рідне село Григорівку та розпочав свою трудову діяльність на приватному підприємстві «Бріз».
У Сергія завжди була своя власна думка та тверді переконання, а тому, коли розпочалися бойові дії на сході країни в далекому 2014 році, він, починаючи з 2015 року записався на військову службу в зону АТО. Служив в артилерійському дивізіоні 14-ї Володимир-Волинської бригади. Саме тут він зустрів справжніх побратимів, з якими пройшов тяжкі бойові будні. Сергій був добрим та дружелюбним, в скрутну хвилину завжди міг знайти слова підтримки та допомогти.
З перших днів повномасштабної російсько-української війни Сергій пішов захищати рідну Батьківщину. Воював у складі 92-ї штурмової бригади першого стрілецького батальйону імені Івана Сірка.
Життя воїна обірвалося під населеним пунктом Новоселівське Сватівського району на Луганщині на велике християнське свято Водохреща – 19 січня 2023 року.
Важко підібрати слова, які б могли розрадити рідних, які втратили дорогу їм людину. Висловлюємо щирі співчуття мамі Тамарі Андріянівні, сестрі Наталії, усім рідним, близьким та побратимам Сергія.
Нехай його світла та добра душа знайде тихий прихисток у Царстві Божому. Вічна пам’ять Герою!
Чат-бот
Чат-бот
Телефони служб
Коментарі