Земельна реформа в Україні

Згідно ст.13 Конституції України власником українських земель є народ України. Із самого першого дня незалежності і до тепер громадяни не могли скористатися цим правом, та вільно розпоряджатися цією власністю.

В результаті цього сільське господарство та фермерство не розвивалося належним чином всі ці роки.

Проте всім відомо, що тіньовий ринок землі в Україні існує, і через це втрачають свої прибутки як селяни так і держава. Тіньовий оборот землі, пов’язаний з мораторієм, не дає країні розвиватися, а працює він завдяки довгостроковій оренді, емфітевзису, заставі, зміни цільового призначення земельної ділянки. Таким чином можна обійти мораторій на продаж сільгоспугідь.

Що ж саме представляє собою земельна реформа в Україні?

Завдяки відкриттю ринку землі, громадяни України зможуть продати чи купити земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Але існують певні обмеження, які будуть діяти до певного року чи до проведення всеукраїнського референдуму, тобто:

1) Землі сільськогосподарського призначення зможуть купувати:
• громадяни України;
• територіальні громади;
• держава Україна;
• юридичні особи України, учасниками яких є лише громадяни України,
держава чи ОМС.

2) До проведення референдуму заборонено буде купувати с/г землі:
• іноземцям та особам без громадянства;
• Юридичним особам, учасниками (засновниками) або кінцевими
бенефіціарними яких є іноземці.

3) Та за будь-яких умов буде заборонено купувати с/г землі:
• юридичним особами учасниками яких є громадяни держави-агресора чи інші
держави; у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціара, або якщо
останній зареєстрований в офшорній зоні;
• членам терористичних організацій;
• фіз/юр особам стосовно яких застосовано персональні санкції;
• фіз/юр особи (та підконтрольні їм ю. о.) зареєстровані в державах, що
не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним
шляхом.

Дуже важливо відмітити що, загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не може перевищувати десяти тисяч гектарів. А щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) то вона, не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів.

А якщо говорити про договір купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, то також є певні обов’язкові вимоги до його укладення, а саме:

• має бути виключно безготівковий розрахунок;
• перевірка походження коштів;
• перевірка нотаріусом угоди та покупця на відповідність законодавству.

Всі умови перелічені вище передбачені Законом України “Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”. Тобто таким чином, законодавець не тільки встановив правила введення ринку землі, але й дав можливість українському народові долучитися до вирішення деяких питань з приводу відкриття ринку, завдяки інструменту прямої демократії – референдуму.

Також, варто зазначити, що згідно норм цього Закону продаж земельних
ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної
власності забороняється. Проте за органами державної влади залишиться
право надавати ці земельні ділянки в оренду й надалі.

Всі перелічені вище норми Закону почнуть діяти з 1 липня 2021 року,
тобто з моменту, коли вводиться ринок землі в Україні.

Серед прогнозованих експертами позитивних сторін Реформи, можна назвати
такі:

• збільшення доходів мешканців села;
• розвиток фермерства та дрібного агровиробництва;
• встановлення ринкових, а не корупційних цін на землю;
• встановлення чесних «правил гри» для легальних інвесторів;
• збільшення коштів на сільські дороги, школи та лікарні.

Серед негативних змін в результаті Реформи, науковці та експерти вказують на такі:

• обіг переважного права на купівлю земельної ділянки (тобто власник вже
не буде первинним продавцем, ним виступатиме орендар);
• жорстке обмеження щодо участі іноземців в обігу землі, до референдуму
(це може стати перепоною у залученні додаткових інвестицій у галузь);
• без оприлюднення інформації про ціни на ринку землі, про прозорість
земельної реформи можна буде забути;
• ризик значної концентрації власності на землю (навіть за умов
обмеження кількості з/д с/г призначення у власності, на окремих
територіях (районах) може виникнути монополія, з боку одної чи двох
юридичних осіб);
• виснаження землі заради короткого прибутку.

Суть земельної реформи має полягати не тільки в скасуванні мораторію на
продаж, а й в наведенні ладу у земельних відносинах. Реальні ж наслідки
відкриття ринку землі в Україні, можна буде відслідкувати тільки після 1 липня 2021 року.