ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ЩОДО НЕПРИМУСТИМОСТІ ДОПУСКУ ДО РОБОТИ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ БЕЗ ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин – одна із актуальних тем сьогодення.

Офіційне працевлаштування – це гарантія соціальної захищеності працівника.

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є порушенням трудового законодавства.

Ухиляючись від оформлення трудових відносин з найманими працівниками, роботодавець позбавляє їх права на основну та додаткову відпустки, на оплату лікарняного, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, на допомогу по безробіттю, на гарантії за колективним договором, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та на пенсійне забезпечення.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом.

З метою захисту прав застрахованих осіб з 01 січня 2015 року введено обов’язкову сплату роботодавцями єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від мінімальної заробітної плати у разі, якщо працівник за основним місцем роботи отримує суму меншу за мінімальну зарплату.

Слід зауважити, що згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи не тільки без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а і без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У червні 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Цією постановою встановлена форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу. Воно подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Чинним законодавством передбачається значне посилення відповідальності роботодавців за порушення законодавства про працю, у тому числі і нелегальної зайнятості.

В Україні легалізація виплати заробітної плати, цивілізоване оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками – це завдання загальнонаціонального масштабу, виконання якого забезпечить соціальні гарантій громадян у майбутньому.

Тож, інспектор праці – головний спеціаліст відділу праці та трудових відносин управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради, нагадує, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу в установленому порядку, та закликає страхувальників і працівників дотримуватися законодавчих норм, визначених статтями 21, 24 КЗпП України.

Натомість, працівники, трудові відносини з якими оформлені відповідно до чинного законодавства, мають гарантії у таких випадках, та є більш захищеними.

Роботодавець, який використовує повністю задекларовану працю, також має цілий ряд переваг, зокрема, центрами зайнятості надається допомога по частковому безробіттю застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Зазначена допомога надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину та у разі сплати ним єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Якщо вважаєте, що використання незадекларованої праці спрощує ведення бізнесу та зменшує фінансові витрати, Ви помиляєтеся. Фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

При цьому, інспектор праці звертає увагу роботодавців, що відповідальність за неофіційне працевлаштування передбачена частиною другою статті 265 КЗпП України у вигляді штрафу у розмірі 47 230 грн. за кожного працівника, а за повторно вчинене порушення протягом двох років з дня виявлення – штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника.

• У випадку виникнення запитань пропонуємо також звертатися за адресою:       вул. Каштанова, 13, корп. 1, каб. № 3, м. Обухів, або за тел. 6-42-05.