Обухівська міська рада

 Меню
CLOSE

Дії населення при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій

МОЗ рекомендує: Що слід мати вдома, щоб захиститися від наслідків радіаційної аварії

Попри міжнародний нагляд за роботою Запорізької атомної електростанції в Енергодарі, краще бути готовим до будь-яких надзвичайних ситуацій, зокрема і пов’язаних з поширенням радіації.

У цьому матеріалі МОЗ пояснює, чим потрібно бути забезпеченим, щоби пережити радіаційну аварію з мінімальною шкодою для здоров’я.

Якщо у вашій місцевості трапилася радіаційна аварія, її можна перечекати в приміщенні.

Заздалегідь підготуйте:

Скотч, плівку, щільну тканину тощо – якщо ви будете залишатися у будинку, а не в укритті.

Радіоактивний пил осідатиме на усіх можливих поверхнях, тому слід ущільнити вікна та двері. Після того – не підходьте до них близько. Не користуйтеся зовнішніми системами вентиляції чи обігріву, зменшіть можливість потрапляння повітря з вулиці.

Засоби гігієни: мило, шампунь.

Після того, як ви зайдете у приміщення, слід змити з себе весь пил та бруд, тому найкращим буде прийняти душ. За відсутності такої можливості – вимийте руки, обличчя, відкриті ділянки шкіри. Намагайтеся не терти шкіру, щоб не пошкодити її та запобігти потраплянню радіоактивних речовин у рану.

Пластикові герметичні пакети, змінний одяг та взуття.

Після того, як ви змиєте з себе пил, слід переодягтися у чистий одяг, а попередній – акуратно зібрати у пластикові пакети (найкраще – герметичні) та покласти його подалі від людей чи домашніх тварин.

Їжа та вода.

Слід заздалегідь подбати про запаси їжі та води. Найкращим буде зберігати такі запаси у герметичних контейнерах. Пляшкова вода вважається придатною до споживання. Важливо, що кип’ятіння не знезаражує воду від радіоактивних речовин. Проте водопровідну воду можна використовувати для миття, але не для споживання.

Лікарські засоби.

Подбайте про запас ліків, які можуть бути потрібні вам за станом здоров’я.

Йодид калію слід приймати лише, якщо ви отримали таку вказівку від органів влади чи ДСНС. Приймати йодид калію «для профілактики» без потреби – неприпустимо. Це може зашкодити вашому здоров’ю.

Засоби зв’язку.

Влада сповіщатиме про ситуацію та даватиме вказівки, які потрібно виконувати, тому подбайте про наявність мобільного інтернету, телебачення, придбайте радіоприймач, який може працювати від батарейок у разі аварії на електромережах. Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел.

Також варто зібрати документи, адже вони можуть бути необхідними у разі евакуації.

Захистити себе від впливу радіації можливо лише за умови дотримання трьох основних правил – перебувати в укритті, стежити за офіційною інформацію та виконувати вказівки органів влади.


8 відповідей на запитання щодо йодної профілактики

Спеціалісти Міністерства охорони здоров’я подготували відповіді на найпоширеніші запитання:

1. Чому розчин йоду неефективний? Адже в його складі той самий йодид калію?

Інші види йодних розчинів (спиртовий розчин йоду, розчин Люголя, повідон-йод) не всмоктуються та не накопичуються в щитоподібній залозі, отже не захистять від радіоактивного йоду. Йдеться як про приймання всередину, так і про нанесення йодних сіточок.

Прийом зазначених препаратів в кращому випадку не принесе жодного ефекту, в гіршому ж – зашкодить (хімічні опіки ротової порожнини, стравоходу тощо).

Тому єдиним препаратом для ефективної йодної профілактики залишається калій йодид.

2. Чому калій йодид не рекомендовано вживати людям 40+?

Після 40 років щитоподібна залоза майже не накопичує радіоактивний йод, отже прийом калію йодиду може завдати більше шкоди, ніж користі.

Варто пам’ятати, що калій йодид захищає лише щитоподібну залозу і не може захистити інші органи.

3. Чи можна використати для йодної профілактики препарати, що містять меншу кількість такої ж активної речовини?

Подібні препарати або харчові домішки містять у сотні разів меншу дозу калія йодиду, ніж необхідно для профілактики опромінення у разі ядерних подій. Прийом сотень таблеток таких препаратів не може розглядатися як реальний профілактичний захід, оскільки людина просто фізично не здатна спожити таку величезну кількість таблеток.

4. Як розрахувати потрібну дозу йодиду калію дітям?

Слід дуже уважно ставитися до дозування препарату. Потрібну дозу допоможе розрахувати лікар. Украй важливо не плутати міліграми (мг) і мікрограми (мкг). Зокрема, препарат, доступний для йодної профілактики в Україні, містить 125 мг активної речовини в 1 таблетці.

5. Якщо жінка, старша за 40 років, вагітна або годує грудьми, чи потрібно їй приймати йод?

Так. У цьому випадку приймати калій йод треба. Під час вагітності та годування грудьми щитоподібна залоза жінки є активнішою, ніж у невагітних жінок, і кількість радіоактивного йоду, що поглинається, збільшується.

6. Чи потрібно приймати калій йодид людям, у яких видалена щитоподібна залоза? А якщо видалена одна доля?

Якщо вам повністю видалили щитоподібну залозу, калій йодид приймати не потрібно. У разі, якщо видалення було частковим, й одна доля залишилася, потрібно проконсультуватися з профільним лікарем.

7. Коли приймати калій йодид?

Препарат не можна використовувати «для профілактики». Його приймають одноразово виключно після оповіщення від офіційних органів влади.

Оптимальним є прийом калію йодиду за 6 годин до впливу радіоактивного йоду. Зважаючи на малу ймовірність прогнозування такої ситуації, допустимим для прийому препарату є проміжок часу від 24 годин до моменту надходження радіоактивного йоду до організму та до 8 годин після його впливу.

Пізніший прийом препарату є шкідливим для організму.

У будь-якому випадку потрібно дочекатися офіційного оголошення місцевих органів влади про початок йодної профілактики.

8. Що робити тим, хто вже приймав калій йодид профілактично (наприклад, пили 5 днів)?

Якщо приймали калій йодид щодня у повній дозі 125 мг, то слід негайно припинити його прийом, оскільки це є недоцільним передозуванням і шкідливим перевантаженням щитоподібної залози. Якщо ж вживали інші засоби зі значно меншою дозою активної речовини, – то не звертати на це уваги і виконувати поточні вказівки з йодної профілактики рекомендованим препаратом (фармацевтична форма 125 мг).


Що робити під час затоплення?

ДСНС РАДИТЬ:

Дії в зоні раптового затоплення водою

• зберігати спокій, уникати паніки;
• швидко зібрати необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;
• надати допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу;
• за можливістю негайно залишити зону затоплення;
• перед виходом з будинку вимкнути електро- та газопостачання, загасити вогонь у грубах. Зачинити вікна та двері, якщо є час – закрити вікна та двері першого поверху дошками (щитами);
• потурбуйтеся про домашніх та свійських тварин (відчинити хлів – дайте можливість худобі врятуватися; забезпечити порятунок для собак, котів та інших дрібних домашніх тварин й птахів;
• піднятись на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий, зайняти горищні приміщення;
• до прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятувальникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти;
• перевірте чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, за можливістю, допомогу;
• потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися до надходження допомоги;
• не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти тощо).

Дії після спаду води

• переконайтесь, що житло не отримало внаслідок повені ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття;
• не слід користуватись електромережею до повного осушення будинку;
• обов’язково кип’ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені;
• просушити будинок, провести ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території;
• здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно (з розрахунку 1/3 об’єму води на добу);
• електроприладами користуйтесь тільки після їх ретельного просушування;
• заборонено вживати продукти, що були підтоплені водою під час повені. Позбавтесь від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження;
• все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції;
• дізнайтесь у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.

При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери.

Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати «екстрену валізку» з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні надзвичайної ситуації або при евакуації у безпечні райони.

 

ОПОВІЩЕННЯ

Запам’ятайте! З метою привернення уваги населення до початку передачі термінової інформації територіальними органами цивільного захисту включаються сирени, наявні на відповідній території, а також у запису мережею телебачення і радіомовлення, що означає подачу попереджувального сигналу оповіщення «УВАГА ВСІМ!». Почувши такий сигнал, негайно увімкніть радіоприймач або телевізор і слухайте повідомлення управління з питань надзвичайних ситуацій.

На кожний вид надзвичайної ситуації підготовлені варіанти текстових повідомлень. Після подачі звукового сигналу сирени передається мовна інформація про надзвичайну ситуацію.

Вислухавши повідомлення, кожен громадянин повинен діяти без паніки відповідно до отриманих вказівок.

У повідомленні міститься інформація про надзвичайну ситуацію, місце і час її виникнення; територію (район, масиви, вулиці, будинки тощо), яка потрапляє в осередки (зони) ураження; порядок дій при надзвичайних ситуаціях та іншу інформацію.

Кожний громадянин, який перебуває на роботі, повинен виконувати всі розпорядження керівника суб’єкта господарювання і діяти відповідно до вказівок органів управління цивільного захисту.

 

Якщо ви перебуваєте вдома, при виникненні надзвичайної ситуації слід:

тримати постійно включеними радіоприймачі, телевізори, щоб слухати розпорядження і вказівки органів виконавчої влади, управління з питань надзвичайних ситуацій;

повідомити сусідів про отриману інформацію;

привести у готовність засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри, при їхній відсутності приготувати найпростіші засоби (повсякденний одяг, взуття, марлеві пов’язки, плівку тощо);

постійно тримати при собі засоби індивідуального захисту, підготувати медичну аптечку, документи, засоби зв’язку, особистої гігієни, запас їжі, питної води і т.д.;

провести в квартирі (будинку) протипожежні заходи (вимкнути газ, електропостачання тощо), закрити вікна, кватирки, ущільнити їх;

уточнити місце найближчого укриття (підвального приміщення), де можна сховатися.

Якщо сигнал оповіщення застав вас у транспорті, громадському місці (магазині, театрі, на ринку тощо) необхідно уважно і спокійно вислухати повідомлення, визначитися, де поблизу є сховище, укриття і як можна швидше до нього дістатися. Якщо дозволяє час, можна добратися до свого помешкання і діяти відповідно до отриманих вказівок.

 

ПРИ ЗАГРОЗІ БОЙОВИХ ДІЙ

Підготовка оселі:

нанести захисні смуги зі скотчу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;

по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;

при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більше його висоти;

зробити вдома запаси питної та технічної води;

зробити запас продуктів тривалого зберігання;

додатково укомплектувати домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;

підготувати (закупити) засоби первинного пожежогасіння;

підготувати ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення),гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;

підготувати (закупити) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;

підготувати необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільного захисту або інших місць укриття (підвалів, погребів тощо);

особистий транспорт завжди мати у справному стані і запасом палива для виїзду у безпечний район;

при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

 

Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру

Необхідно:

зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;

завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);

знати місце розташування захисних споруд цивільного захисту поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, ринок, дорога до роботи, медичні заклади тощо).Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місць;

при виході із приміщень, пересуванні сходами багатоповерхівок або до захисної споруди цивільного захисту дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;

уникати місць скупчення людей;

не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;

у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);

при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;

у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільного захисту, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу місцевості (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу захисних споруд цивільного захисту − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі).Відкрийте рот – це вбереже від контузії у разі близького розриву снаряда або бомби. Не панікуйте!Займіть свою психіку чимось;

не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення.Викликати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності військових;

у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо.Необхідно пам’ятати, що ви самі або близькі вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

 

 

Не підходять для укриття:

– під’їзди будь-яких будівель, навіть невеликі прибудовані споруди. Від багатоповерхових / багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоча б метрів на 30–50, бо є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення підвалів таких будівель тягне ризик моментального пожежі або задимленості;

– різна техніка (не можна ховатися, скажімо, під вантажівкою або під автобусом);

– зовні під стінами сучасних будівель. Нинішні бетонні «коробки» не мають ні найменшого запасу міцності й легко розсипаються (або «складаються») не тільки від прямого влучення, але навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик зсувів і завалів;

– не можна ховатися під стінами офісів і магазинів: від вибухової хвилі зверху буде падати багато скла; це не менш небезпечно, ніж металеві осколки снарядів;

– іноді люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, закладених контейнерами, заставлених ящиками, будматеріалами тощо (діє підсвідомий рефлекс: сховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі;

– часом люди зі страху стрибають у річку, у ставок, фонтан і т. д. Вибух бомби або снаряда у воді навіть на значній відстані дуже небезпечні через сильний гідроудар, що може призвести до важкої контузії.

Підходять для укриття:

– спеціально обладнані бомбосховища. Від звичайного підвалу це бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції й наявністю двох (і більше) виходів на поверхню;

– підземні переходи;

– метро (ідеально підходить);

– канава, траншея або яма;

– широкі труби водостоку під дорогою (не варто лізти занадто глибоко, максимум на 3–4 метри);

– вздовж високого бордюру або фундаменту паркана;

– дуже глибокі підвали під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи);

– підземне овочесховище, силосна яма і т. п.;

– оглядова яма відкритого (на повітрі) гаража або СТО;

– каналізаційні труби поруч із вашим будинком, це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важкий люк? Важливо також, щоб це була саме каналізація або водопостачання – у жодному разі не газова магістраль!);

– ями-«воронки», що залишилися від попередніх обстрілів або авіанальотів.

У гіршому разі – коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю й лежіть, закривши голову руками. Переважна більшість снарядів і бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту або асфальту, тому осколки в момент вибуху розлітаються на висоті не менше ніж 30–50 см над поверхнею.

Отже, загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально поглибленим і, разом із тим, має перебувати подалі від споруд, які можуть обрушитися зверху у разі прямого влучення або спалаху. Ідеальний захист дає траншея або канава (подібна окопу) завглибшки 1–2 метри, на відкритому місці.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:

– перекладати, перекочувати з одного місця на інше;

– збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;

– намагатися розряджати і розбирати;

– виготовляти різні предмети;

– використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;

– приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном «101» та «102».

 

Якщо стався вибух:

– переконайтеся в тому, що ви не отримали значних травм;

– заспокойтеся і уважно озирніться навколо, зверніть увагу чи не існує загрози подальших обвалів і вибухів, чи не потрібна комусь ваша допомога;

– якщо є можливість – спокійно покиньте місце події;

– якщо ви опинилися в завалі – періодично подавайте звукові сигнали;

– пам’ятайте, що при низькій активності людина може протриматися без води п’ять діб;

– виконуйте всі розпорядження рятувальників.

 

При виявленні вибухових пристроїв

Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:

– предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;

– наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;

– наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

– наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

– предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.

 

Категорично забороняється:

– торкатися предмету і пересувати його;

– користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

– заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати;

– торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

При виявленні вибухових пристроїв телефонуйте «101» та «102».

 

Бережіть себе й будьте уважні!

Пам'ятки для населення