Новини ГУ ДПС у Київській області

39

При здійсненні операцій зі списання ТМЦ (в тому числі зіпсованих) необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ

ГУ ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п.п. 193.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

– придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
– придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
– ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.(п. 198.3 ПКУ).

Згідно з п.п. 198.5 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (крім випадків, передбачених п.п. 189.9 ПКУ).

З метою застосування п.п. 198.5 ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах.

Враховуючи викладене, оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих), то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку. Так як під час придбання товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВза основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих).

ГУ ДПС у Київській області

Платники єдиного податку, які можуть бути платниками ПДВ

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ (3 %), а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
3% доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;
5% доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 %, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 %, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;
в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Тобто, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 % доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи.

ГУ ДПС у Київській області

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу (далі – ПКУ), належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ.

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

ГУ ДПС у Київській області

Надання контролюючими органами органам місцевого самоврядування звітності в розрізі платників податків – юридичних осіб та у розрізі джерел доходів

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 23.11.2020 №723 затверджено Порядок надання звітності в розрізі платників податків – юридичних осіб органам місцевого самоврядування, який врегульовує механізм надання контролюючими органами органам місцевого самоврядування звітності в розрізі платників податків – юридичних осіб та звітності у розрізі джерел доходів.

Для отримання звітності в розрізі платників податків – юридичних осіб та звітності у розрізі джерел доходів посадовій (уповноваженій) особі фінансового управління територіальної громади (органу місцевого самоврядування) необхідно здійснити наступне:

1) Ввійти з використанням кваліфікованого електронного підпису посадової (уповноваженої) особи фінансового управління територіальної громади (органу місцевого самоврядування) до приватної частини Електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС. Після ідентифікації будуть доступними дві вкладки:
– звітність у розрізі джерел доходів;
– звітність у розрізі платників податків – юридичних осіб.

2) Надіслати запит про отримання звітності в розрізі платників податків – юридичних осіб за формою J1604001 (далі – Запит) та отримати квитанцію за формою 2. Датою квитанції за формою 2 є дата прийняття Запиту до розгляду контролюючим органом (територіальним органом ДПС).

3) Отримати звітність у розрізі платників податків – юридичних осіб протягом 20 робочих днів з дати прийняття контролюючим органом (територіальним органом ДПС) Запиту, яка буде доступна у вкладці «Звітність в розрізі платників податків – юридичних осіб» станом на 01 число наростаючим підсумком з початку року.

Якщо на дату отримання Запиту звітний період запитуваної інформації не настав, або відсутня інформація, контролюючим органом (територіальним органом ДПС) надсилається довідка про відсутність інформації за формою J1704001.

Звітність у розрізі джерел доходів (про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів) доступна (без надсилання запиту) у вкладці «Звітність у розрізі джерел доходів», яка надходить щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, станом на 01 число наростаючим підсумком з початку року.

ГУ ДПС у Київській області

Консолідована фінансова звітність

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що консолідована фінансова звітність – це фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці.

Підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, консолідована фінансова звітність складається:

– підприємствами, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства);
– міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб’єкти державного сектору економіки, та органами, які здійснюють управління майном суб’єктів комунального сектору економіки;
– об’єднаннями підприємств;
– центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
– банками, які контролюють та/або мають суттєвий вплив на діяльність інших компаній.

Порядок та строки подання, зокрема, консолідованої фінансової звітності до органів державної влади визначаються Кабінетом Міністрів України, а для банків – Національним банком України.

При цьому нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено подання консолідованої фінансової звітності до органів ДПС.

ГУ ДПС у Київській області

Звітність та сплата ЄВ у разі зміни протягом бюджетного року місцезнаходження платника, пов’язаного зі зміною адміністративного району

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що у разі зміни фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування та особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом бюджетного року місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

При цьому дані про взяття платника на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у день взяття на облік. Відомості, які містяться в ЄДР є відкритими і загальнодоступними та надаються у вигляді витягу з ЄДР.

Також дані про взяття на облік в контролюючому органі щоденно оприлюднюються на вебпорталі електронних сервісів Міністерства юстиції України та на офіційному вебпорталі ДПС в електронному сервісі «Електронний кабінет»>«Реєстри»>«Дані про взяття на облік платників податків» та «Реєстр страхувальників».

Якщо протягом звітного періоду відбувались зміни місцезнаходження (місця проживання) платника, рекомендуємо такому платнику на дату подачі звітності та сплати єдиного внеску перевірити інформацію щодо місця обліку одним із зазначених вище способів.

ГУ ДПС у Київській області

Відповідальність СГ, який застосовує ПРРО за невидачу розрахункового документа у паперовій формі на вимогу споживача

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що якщо суб’єкт господарювання, який застосовує програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), створив в електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер, або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.

Суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек, надіславши на наданий покупцем абонентський номер та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотного інформування.

До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, в таких розмірах: – 100 % вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;- 150 % вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Разом з тим, п. 11 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 265 встановлено, що тимчасово, до 01 січня 2022 року санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону № 265, застосовуються у таких розмірах:

– 10 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

– 50 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Якщо суб’єкт господарювання, який застосовує ПРРО, створив в електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.

У разі невиконання цієї вимоги (фіскальний чек не створено в електронній формі та не надіслано споживачу в зручний для нього спосіб) передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265.

ГУ ДПС у Київській області

При реалізації підакцизних товарів базою оподаткування ПДВ є вартість таких товарів без акцизного податку, а базою оподаткування акцизним податком є вартість (роздрібна ціна продажу) таких товарів з ПДВ та без урахування акцизного податку

ГУ ДПС у Київській області нагадує платникам податків,що сума акцизного податку, нарахована при реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, не включається до бази оподаткування ПДВ.

База оподаткування ПДВ при продажу товарів визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Водночас, об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

Таким чином, при реалізації підакцизних товарів базою оподаткування ПДВ є вартість таких товарів без акцизного податку, а базою оподаткування акцизним податком є вартість (роздрібна ціна продажу) таких товарів з ПДВ та без урахування акцизного податку.

ГУ ДПС у Київській області

Чи є відмінності в основних реквізитах фіскальних чеків, створених РРО та ПРРО?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що п.1 та 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, встановлено, що СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13 встановлено форму та зміст розрахункових документів, Вимоги Положення №13 поширюються на розрахункові документи, створені РРО/ПРРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.

Тобто, основні реквізити розрахункового документа (фіскального касового чека), визначені Положенням № 13, однакові для чеків, створених РРО та ПРРО.

Про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек ПРРО, наприклад заводський номер РРО, чи про відмітку режиму роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 та у примітці до форми чеку (додаток 1 до Положення № 13).

ГУ ДПС у Київській області

Ставки збору з одноразового (спеціального) декларування

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що особливості одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу (далі – ПКУ), одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року, передбачає подання фізичною особою одноразової (спеціальної) добровільної декларації у період з 01 вересня 2021 року по 01 вересня 2022 року.

Сплату збору з одноразового (спеціального) декларування здійснюється протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Ключовим питанням є ставки оподаткування доходів, які будуть задекларовані.

Встановлено такі ставки:

5% загальна ставка, 9% для закордонних активів та 2,5% для декларування активів у вигляді ОВДП. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, 11,5%, 3% відповідно із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з пунктом 7 цього підрозділу, таких ставок:

5 % – щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, щодо права грошової вимоги до резидентів України, щодо інших об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) в Україні.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

9 % – щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, щодо інших об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

2,5% – щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Тимчасово, з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена у п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ, застосовується у розмірі 7 %.

ГУ ДПС у Київській області

Щодо обмеження кількості рядків у таблиці даних платника податку

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що подання Таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

Пунктом 23 Порядку зупинення передбачено, що Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 зі змінами та доповненнями.

В електронній формі J/F13123 «Таблиця данних платника ПДВ» (далі – Таблиця) передбачено обмеження у 99 рядків, але обмежень щодо кількості Таблиць, які платник може подати до ДПС в одному періоді не має.

ГУ ДПС у Київській області

Як оформлюються копії документів, які надаються платниками податків на вимогу контролюючих органів

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

ГУ ДПС у Київській області

Увага громадян! Власники земельних ділянок, земельних часток(паїв) землекористувачі зобов’язані сплачувати земельний податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

ГУ ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що відповідно ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) власники земельних ділянок, земельних часток(паїв), землекористувачі щороку зобов’язані сплачувати земельний податок, крім випадків, коли вони звільнені від сплати земельного податку для фізичних осіб.

Платниками земельного податку (ст. 269 ПКУ) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);землекористувачі.

Об’єктами оподаткування (ст. 270 ПКУ) є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності

Базою оподаткування земельним податком (ст. 271 ПКУ) є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації – для земель, нормативна грошова оцінка яких проведена; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Обов’язок зі сплати податку за земельну ділянку виникає з моменту реєстрації права на земельну ділянку, при цьому використання земельних ділянок без належного оформлення права власності чи користування на них є порушенням Закону.

Ставка земельного податку(ст. 274, 278 ПКУ):– ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки:– для земель загального користування – не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки;– для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки;– а для лісових земель – не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.

За земельні ділянки, що знаходяться в постійному користуванні суб’єктів господарювання (окрім державної і комунальної форми власності), в розмірі не більше 12% від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, нормативна грошова оцінка яких не проводилася, встановлюється у розмірі:

– не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;– для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 % та не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;– для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Від сплати земельного податку для фізичних осіб звільняються (ст. 281 ПКУ):– особи з інвалідністю І і ІІ групи;– особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;– пенсіонери (за віком);– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;– особи, визнані законом такими, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;– на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Проте, таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш ніж 2 га;– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш ніж 0,25 га, в селищах – не більш ніж 0,15 га, в містах – не більш ніж 0,10 га;– для індивідуального дачного будівництва – не більш ніж 0,10 га;– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш ніж 0,01 га;– для ведення садівництва – не більш ніж 0,12 га.

До переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв). Якщо фізична особа станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, то до 1 травня поточного року повинна подати письмову заяву у довільній формі до податкового органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду (календарний рік), у якому подано таку заяву.

Якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року, та/або фізична особа набуває право власності на земельну ділянку/ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до податкових органів за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Порядок та строк сплати земельного податку з фізичних осіб (ст. 286, 287 ПКУ)

Нарахування земельного податку фізичним особам здійснюється податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) індивідуально для кожної фізичної особи на підставі даних Державного земельного кадастру.

Податкові органи обчислюють суми земельного податку та надсилають (вручають) платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення.

Фізичні особи сплачують земельний податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Якщо платник податку виявив розбіжності у відомостях про земельну ділянку, що були надані податковими органами, йому необхідно звернутись до податківців за місцем знаходження земельної ділянки з оригіналами документів на право власності, користування пільгою для проведення звірки та уточнення даних.

ГУ ДПС у Київській області

Коментарі