Обухів туристичний


1. Автошкола ТСО України. Товариство сприяння обороні України (філія Київського автомотоклубу ДТСААФ), директор Сокур В.С., з 1968р. – Обухівський автомотоклуб ДТСААФ ІІІкл., нач. Максимович В.Г., 1975р. – автошкола ДТСААФ, нач. Козярецький В.С., з 1991 – тов-во сприяння обороні України. Готувало щороку 60 проф. водіїв для ЗСУ, 560 – для нар.госп-ва. З часу заснування підготовлено десятки тисяч водіїв.

2. Мікрорайон Яблуневий. Один із наймальовничіших куточків міста Обухова. Його назва до перейменування була пов’язана з іменем радянського політичного діяча Григорія Петровського.

1971 – на території радгоспу «Петровський» розгорнулося будівництво найбільшого в Україні комплексу з відгодівлі великої рогатої худоби. Через рік введено в експлуатацію корівники і здане житло для працівників. На карті обухівських топонімів з’являється термін «Бичий хутір». 1974 – на «Петровському» відкрилася новозбудована школа №4. В цьому ж році колишні колгоспи «Обухівський» і «Петровський» об’єднані в радгосп-комбінат «Петровський».

3. Село Таценки. Таценки́ — село в Київській області, підпорядковане Обухівській міськраді Київської області, входить до складу Обухівської міської ОТГ. Населення становить 422 осіб. Одна з перших згадок про село датована 1926 роком. Хутір мав 24 двори та 115 мешканців. Доти там були болота, адже село лежить у заплаві Стугни та старій заплаві Дніпра.

На території села протікає річка Стугна. Площа села – 0,81 км².

На території села знаходяться Таценківські дуби-велетні — ботанічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Це 10 вікових дерев старих екземплярів дуба звичайного віком біля 200 років. Висота дерев дуба у середньому становить 24—28 м, завтовшки 150 см. На висоті 1,3 м. дерева мають в охопленні 4,7 м.

4. ПрАТ «Обухівський молочний завод» — підприємство молочної промисловості у місті Обухів, Київської області. Засноване на початку 1930-х років. На заводі виробляється близько 50 видів молочних продуктів і морозива під торговельною маркою «Лукавиця». Продуція заводу має попит як у населення Обухівського району, так і мешканців м. Києва. Товариство є одним із провідних підприємств у молокопереробній галузі в Київській області.

5. Село Красне. Перша згадка про село Красне в історичних документах належить до 1085 року. Біля села досліджені поселення трипільської культури IV-III тисячоліття до н.е. Населення (згідно перепису 2001р.) – 465 осіб. Площа – 5,41 км²

 

6. Автопарк. Автопідприємство №13238 – одне з найстаріших підприємств, створене як автозагін №3 Київського тресту “Союззаготтранс” 15.05.1938р. об’єднанням автопарків Григорівської і Трипільської МТС. База розташувалася на південній околиці Обухова на площі 2 Га. Було 40шт. автомобілів – 13 ЗІС-5, решта ГАЗ-АА. 22 червня 1941р. автозагін був мобілізований на фронт. 9.07.1945р. робота підприємства відновлена, влітку 1948р. автобусом марки “Форд-8” почалися пасажирські перевезення. З серпня 1986р. підприємство мало назву АТП 13238. На початку 1990рр. було 650 працівників, 159 вантажних авто, 120 автобусів, 8 легковиків. 1997р. закінчилась приватизація, утворилося АТ. У 2003р. акції викуплено підприємцями Скарлатом В.В. та Лавренюком І.В., на базі підприємства утворилась група компаній “L town” з обслуговування митного терміналу.

7. Озерце біля ТВМЗ-8. В дитинстві воно було дуже глибоким. Місцеві (і не лише) стрибали з кількаметрової висоти в його дзеркало, втім, рідко хто занурювався у муляку. Колись в його глиняних норах водилися раки, зараз, надзвичайно засмічене дно обжили пляшки і різний, похідний від екологічної (не)свідомості нашого народу непотріб.

В цій місцевосці (затиснутий між Робочою, Козацькою(раніше Ватутіна), Трипільською(раніше Будьонного) і Франка величезний яр) дві крупні водойми. Їх назви відображають рід зайнятості прийшлих у 70-х “колонізаторів”. Перший – ТУСМовський, стоїть на замулених джерелах. Кажуть, там навіть живуть бобри та ондатри. Вище від нього був ще один, менший, в народі відомий як “відстійник”. Зараз там заросла очеретом і вербами суха яма.

8. Стадіон ім. Володимира Мельника. 24 серпня 2001р. — до 10-ї річниці Незалежності України, на місці, де знаходився колись парк князів Бердяєвих і Горчакових, відкрито стадіон імені В. Мельника. Квітень 2017р. – утворено Комунальну організацію Обухівської міської ради «Обухівський міський спортивний комплекс ім. В. О. Мельника». Директор – Шевченко Дмитро Анатолійович.

9. Верхнє озеро біля банку “Аваль”. За однією з версій, каскад озер у складі Верхнього і Нижнього на кордоні між мікрорайонами “Школа” і “Піщана” виник біля 100 років тому стараннями одного з власників темтешнього маєтку

 

10. Римо-католицький костел (Парафія Пресвятої Трійці). Римо-католицький костел (Парафія Пресвятої Трійці). Парафія заснована у 1995 році. 7 січня отець Ян Крапан відправив першу Службу Божу.

4 квітня 1996 року на прохання обухівських католиків єпископ Ян Пурвінський, Ординарій Київсько-Житомирської Дієцезії, підписав статут Римсько-Католицької Парафії Пресвятої Трійці в Обухові.

Храм та монастир побудований та освячений 2 вересня 2006 році.

11. Село Нещерів засноване в 1605р. Площа 4 км². В селі знаходиться Спасо-Преображенський скит Свято-Троїцького Іонинського монастиря. Скит обслуговується Свято-Преображенською церквою, збудованою у 1794-ому році.

Урочище Гощів — гідрологічний заказник місцевого значення.

Село Нещерів входить із 2019р. у склад Обухівської міської ОТГ.

12. Обухівський відділ поліції ГУНП в Київській області знаходиться в адміністративному центрі міста Обухів, по вул. Київська, 22

 

 

 

13. Обухівський відділ Києво-Святошинської місцевої прокуратури знаходиться в центральній частині міста, по вул.Чаплінського, 7. В цій же будівлі розташований районний відділ освіти.

 

 

14. Автостанція м.Обухів

 

 

 

 

15. Дитячий садок “Світлячок” є “старожилом” серед дитячих дошкільних закладів Обухова. Знаходиться в центрі міста, по вул.Чаплінського. Садок влаштований, затишний, естетично оформлений.

 

 

16. Пам`ятник героям Чорнобиля у вигляді дзвону із чавунного сплаву на бетонному постаменті, розташований у м. Обухів, в районі пожежної станції ПрАТ «Київський КПК» (Пожежна частина №13)

 

 

17. Пам’ятник загиблим воїнам-“афганцям”: розташований на мікрорайоні “Піщана”, біля Академічного ліцею №5. У вигляді фігур трьох журавлів у польоті, виготовлених з кераміки на бетонній стелі.

 

 

 

 

18. Меморіал Слави. Меморіальний комплекс: братська могила воїнів Радянської Армії, підполковника і льотчика, які загинули у 1941-1943 р.р.

 

 

19. Пам’ятний знак на честь воїнів I-го Українського фронту. Пам’ятний знак на честь воїнів I-го Українського фронту, 492-го артилерійсько-мінометного полку, Чехословацької бригади, які звільняли Обухівщину під час II світової війни

 

20. Пам’ятник загиблому Герою Небесної сотні з Обухова – Володимиру Володимировичу Чаплінському. Пам’ятник загиблому Герою Небесної сотні з Обухова – Володимиру Володимировичу Чаплінському. Розташування – біля будинку №11 по вул.Миру в м.Обухів. Там же розташована Алея Героїв Небесної сотні.

21. Алея Героїв Небесної сотні. Створена на честь загиблих під час подій Революції Гідності 2013-2014рр.

 

 

 

22. Вулиця Володимира Чаплінського розташована у центрі міста, між вулицями Київська і Малишка. До перейменування мала назву Радянська. Названа в честь загиблого під час подій Революції Гідності обухівця Володимира Володимировича Чаплінського.

 

23. Монумент, присвячений пам’яті Голодомору в Україні у 1932—1933 роках. Меморіальний комплекс відкрито у 2008 році за Президентства В.А. Ющенка, головний архітектор лауреат Шевченківської премії Гайдамака А.В., скульптор Дроздовський П.М.

Комплекс містить символічні могили загиблих під час голоду в Україні 1932-1933 рр., дзвін, млин, жорна та монумент дитині.

За приблизними підрахунками в Обухові голодною смертю помер кожен 4 житель, кількість кладовищ за час голоду збільшилась з 3 до 32. Також відомо про велику кількість поховань у городах домоволодільців та масових безіменних поховань.

24. Дім молитви Євангельських Християн Баптистів. Місцева церква християн – баптистів, розміщенна в м. Обухів. На території розташований дім молитви, спортивний майданчик, будівля для проживання гостей. Заснована у 1993 році, пастор Кашуба А.М.

 

25. Свято-Хресто-Воздвиженська церква УПЦ. Церква розташована на мкрн. Сосновий, будується коштом меценатів. Богослужіння здійснює благочинний Андрій.

 

 

26. З/д міст (недіючий). Залізнодорожний міст, який перетинає трасу “Київ-Знам’янка”, наразі недіючий. Був побудований для сполучення залізницею із радгоспом ім.Петровського (нині – м-н “Яблуневий”)

 

 

27. Церква Різдва Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви (Православна Церква України). Церква розміщенна в живописному місці Обухова, в районі між 3 школою та мкрн. Стожари.

Історія церкви має тернистий шлях, це перша новостворена громада УПЦ Київського патріархату в Обухові та районі, заснована громадою на установчих зборах у 1993 році. Перший настоятель отець В. Чіпак.

Довгий час служби проходили в одному із залів РЦКіД, лише в 1996 році Обухівське лісництво поступилося земельною ділянкою 0,3 га на користь громади. Толокою було закладено фундамент майбутньої церкви, інші роботи також проводилися колективно. Значну фінансову допомогу церкві надали громадяни США, вихідці з Обухова брати Гнипи та їх сестра.

Перша пасхальна служба відбулася у 1998 році, внутрішній розпис каплиці здійснив художник Дейлик П.І. у 1998 році.

З 2005 року настоятелем парафії призначено отця К. Мадзяновського, у 2008 році на території церкви закладено камінь під будівництво храму.

28. Пам’ятник 20-річчя дружби міст-побратимів Обухова та Радебойля. Пам’ятник 20-річчя дружби міст-побратимів Обухова та Радебойля. Відкритий у вересні 2019р., на честь 20-річного ювілею побратимства між містами Обухів та Радебойль(Німеччина).

Знаходиться у внутрішньому дворику Обухівської міської ради.

29. Греко – католицька парафія св. Антонія Печерського. Монастир монахів Студійського уставу Святого Антонія Печерського Української Греко-Католицької Церкви купив у 2011 році в місті Обухів будинок із земельною ділянкою для побудови монастирського храму і для потреб монастиря.

А цьому передувала цікава історія. Раніше в будинку, який купили монахи, жив Григорій Прилепа з родиною. Молодша його дочка Тамара розповідала таку історію, що вони не могли 14 років продати цей будинок. У 1992 році вона поверталася з роботи і побачила біля вхідних воріт монаха. А іншого разу вона побачила його в кімнаті, він сидів за столом. Після того як вона попросила його вийти, монах пішов. Всім, кому розповідала Тамара цю історію, не вірили та називали це галюцинаціями.

Прихожанами монастиря св. Антонія Печерського є жителі не тільки міста Обухова, а сюди приїжджають віруючі з м. Києва, м. Українки, навколишніх міст і сіл. Майже кожного дня в монастирі проходять сповіді та молитви оздоровлення у недугах.

В неділю при монастирі працює школа для дітей, де вивчають Слово Боже. Крім того, після Святої Літургії, отець Олександр збирає усіх бажаючих на духовні розмови, на так звану катехізацію. На цих заняттях розглядають актуальні питання теперішнього дня і навчають розуміти Святе Письмо.

30. Мікрорайон “Сосновий” розташований в північній частині Обухова, по дорозі від м-ну “Школа” до лікарні. Побудований на місцевості, яка має назву “Антенне поле”.

Назву вона отримала внаслідок розташування на цьому місці передавальних антен військової частини.

31. Джерело в лісі біля податкової. Паркова зона із джерелом біля податкової, улюблене місце відпочинку жителів міста, особливо матусь з дітьми.

 

 

32. Дуб довгожитель. Ботанічна пам’ятка природи – Дуб довгожитель, розташований на Ранковому ринку. Цей дуб природна рештка колишніх дубових лісів, що були поширені на межі Полісся і Лісостепу, йому щонайменше 300 років.

 

33. Київський картонно-паперовий комбінат (ККПК). Київський картонно-паперовий комбінат (ККПК).

Історія: 1969 рік: Укргіпробум розробив ТЕО будівництва Київської картонної фабрики з встановленням 2-х картоноробних машин К-19; 1982р.: завершено монтаж технологічного устаткування; 04.02 – отримано перший картон; 30.03 – здано в експлуатацію перший пусковий комплекс ̶ 100 тис. тон некрейдованого картону на рік.

Розпочато будівництво паперового виробництва; 1983р. – 28.01 здано в експлуатацію другий пусковий комплекс ̶ 100 тис. тон некрейдованого картону та 20 тис. тон аркушевого картону на рік. Здійснено перші експортні поставки; 1987р. – отримано перший туалетний папір; 1989р. – введено в експлуатацію цех товарів народного споживання; 1998р. – вперше в Україні та країнах СНД освоєно виробництво паперу санітарно-гігієнічного призначення та розпочато випуск дво – та тришарового паперу для виробництва багатошарових серветок, носових хустинок, рушничків; 2002р. – введено в експлуатацію першу чергу виробництва гофрокартону потужністю 100 млн. м2 на рік.

34. Трипільський промисловий вузол – каскад промислових підприємств, споруджених у 1970-80рр. на території 244 Га у заплаві р.Стугни на землях радгоспу “Обухівський” і Трипільського колгоспу “Придніпровський”. Київським спец. упр-ям №602 тресту “Укргідромеханізація” намито з дна р.Стугни 3-4м. піску. Гирло Стугни перенесено на пн-сх. околицю м.Українки. Будівництво вів трест “Обухівпромбуд”. Перший був Трипільський завод силікатних стінових матеріалів (перша продукція 1980р., згодом ВАТ “Завод “Цегла Трипілля”, “М-Квадро”); Київський картонно-паперовий комбінат (1982р.); Обухівський з-д вентиляційних виробів (1984р.); Трипільський біохімзавод (1984р.); Обухівський з-д пористих виробів (1994р., згодом ТОВ “Аерок”).

35. Ставок на автостанції. Водойма у руслі р. Кобринка утворена в 50 х роках внаслідок будівництва дороги по теперешній вул. Київській. До цього тут росли верби, були левади, сінокоси, густі зарослі ліщини.

Історично ця місцевість мала назву “кип’яча”, вона належала казні, була ранговою. Станом на 1861 р. тут мешкало 3018 осіб, орган управління – управа, його голова Іван Музичко, писар – Конон Бондаренко.

36. Радіорелейна станція (вишка): збудована 1969р.(через неї здійснювався телевізійний і телефонний зв’язок з містами України, Молдавії і через Кишинів з Румунією та Болгарією), є підрозділом ТВМЗ-8 (первинна мережа) “Укртелеком”. Тепер це мікрорайон “Вишка”. Межує із Дзюбівкою.

37. Свято – Михайлівська церква (біля автостанції). Вперше згадується у 1654 – 65 рр. в щоденниках Павла Халебського секретаря Антіохійського патріарха Макарія: “У ньому (в Обухові) дві церкви: одна в честь Воскресіння Господнього, друга – Святого Михайла”.

Теперішня церква знаходиться в Обухові по вул. Панаса Мирного.

38. Міська рада. Будівля Обухівської міської ради знаходиться в центрі міста. На її місці ще у 18-му столітті (є згадки принаймні з 1786р.) була Воскресенсько-Миколаївська церква, яка, втім, згоріла у 1809р. внаслідок незагашеної свічки. Тоді в Рос.імперії діяв суворий закон: якщо миряни не вберегли дерев’яну церкву від пожежі, то мусили будувати кам’яну. Обухівцям це було не під силу. За відбудову церкви взявся генерал М.М.Бердяєв(йому належала територія, де була церква), долучилися також і містяни.

9.06.1816р. відбулось урочисте закладення нового храму. За сезон було споруджено величний цегляний Воскресенський храм. В середині 30-х років XXст. церкву було зруйновано, і на її місці побудовано приміщення райкому ком.партії.

39. Озеро «Фейхоа». Озеро в районі автошколи та цегельного заводу, утворено внаслідок активного видобутку глини для потреб виробництва.

Місцеві мешканці активно відпочивають в цій місцевості в літній період, вважають що глина то вода мають цілющі властивості.

Своїй назві озеро завдячує унікальному кольору води.

40. Площа Матері. Площа Матері знаходиться в центрі міста. Попередні назви: Площа Леніна, Ярмаркова. Щочетверга до початку XXст. на ній відбувалася активна торгівля продуктами, свійською худобою, господарським приладдям, гончарними виробами і т.п. Після Революції Гідності було прийняте рішення провести реконструкцію площі.

41. Районна рада (Райдержадміністрація). Будівля районної ради (райдержадміністрації) знаходиться в центрі міста, на початку вул.Малишка, вище площі Матері. В ній знаходяться структури Обухівської районної ради та державної районної адміністрації. В сесійній залі проходять засідання районної ради.

42. Будинок культури (міський). В 1964р. в центрі селища Обухів побудовано районний будинок культури.

 

 

43. РАЦС (Відділ реєстрації шлюбів). Обухівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби міністерства юстиції України. До початку XXст. на центральній площі (Базарна/Ярмаркова) йшли ярмарки, а на місці де в майбутньому побудується РАЦС – були кузні. З весни 2019р. запрацював сервіс «Open Space», який полягає у можливості вести прийом громадян за принципом «відкритого простору». Це дозволило уникнути черг завдяки функціонуванню «електронної черги», забезпечити створення зручних та доступних умов для отримання послуг за принципом «єдиного вікна». В даному проекті брали участь 12 областей, і місто Обухів стало першим містом в Київській області, в якому запрацював оновлений РАЦС.

44. Преображенський чоловічий монастир в Нещерові. У 1794 році поміщик-благодійник (деякий час був Київським сотником і очільником дворянства Київського повіту) Іван Павлович Гудим-Левкович побудував у селі Преображенський храм, що є унікальним зразком переходу українського бароко до класицизму та має форму корабля (як символ того, що церква веде людину через бурхливе життєве море до тихої пристані).

Для побудови храму було виділено 36 десятин землі та велику суму грошей. Також, крім основного приділу Преображення Господнього, храм мав декілька приділів в честь святителя Павла Ісповідника, святої равноапостольної первомучениці Фекли і Усікновення глави святого пророка Іоанна Предтечі.

Також у храмову будівлю вбудували дзвіницю з дерев’яними ставнями. Пізніше на території храму поховали його фундатора Івана Павловича Гудиму-Левковича, його брата Максима Павловича та сина Іван Іванович, які опікувалися церквою. Крім знатних осіб у підземному склепі, що під храмом є поховання духовенства (на жаль розграбовані при радянській владі). Відомо, що одним із перших настоятелів храму був протоієрей Петро Грибеновський (помер 1888 року). При храмі діяла церковно-приходська школа для дітей.

У 1960-х роках радянська влада відібрала церкву у вірян і перетворила її на зерносховище. Храм дуже занедбали і вже у 1970-х роках він перебував у аварійному становищі та перестав використовуватися. Він був у напівзруйнованому стані з втраченим внутрішньою і зовнішньою благоліпністю. 1988 року будівлю повернули церковній громаді та за настоятельства протоієрея Сергія Огли у 1990-х роках церковна будівля відбудовується у первозданному вигляді. Пізніше, у 2004 році на базі храму було створено заміський Спасо-Преображенський скит київського Свято-Троїцького Іонинського монастиря. Через рік скит перетворили на самостійний монастир. Обоє монастирі спільно, за участю меценатів, провели значну реставрацію храму. Окрім головного престолу були відновлені приділи в честь Усікновення глави святого пророка Іоанна Предтечі та у 2013 році в колишньому підвальному приміщенні приділ святих новомученикыв і сповідників Руських. В цей же час монахи облаштовували келії та займалися різноманітною господарською роботою.

Преображенська церква є досить унікальним шедевром архітектури. ЇЇ прямокутний корпус не має виступаючої вівтарної апсиди, а барабан грушовидного куполу зміщений на схід і злегка втиснений у високій 4-скатній покрівлі із заломом, при цьому витримані висотні пропорції (плавний перехід високої покрівлі від масивного корпусу до урівноважуючого стрункого куполу «пом’якшує» потужність споруди, немов збираючи його до неба. Східна половина храму має високі склепінчасті вікна в один ярус, західна – склепінчасті і квадратні на 2-х ярусах. В південно-західному кутку будівлі, на рівні 2-го ярусу, влаштована дзвіниця (вона не виступає за межі фасадів і не тягнеться на усю ширину храму). Купол прикрашає хрест з позолотою.

Біля церкви монастир спорудив кам’яні хрести в пам’ять ктиторів храму і на могилі воїнів, розстріляних фашистами під час Великої Вітчизняної війни. Ще біля храму розташована кам’яна каплиця у формі апсиди для богослужінь просто неба. Неподалік розташовані 2 монастирські корпуси.

45. Будівля кінотеатру “Янтар”. За інформацією відомого місцевого краєзнавця Юрія Домотенка до, орієнтовно, 1917 року тут знаходилася одна з двох, ймовірно центральна Обухівська синагога, частина недільного ринку, єврейський квартал. У 1955р. у центрі села Обухів було збудовано(спочатку був “літній” варіант) кінотеатр “Янтар”, розрахований на 500 місць. У 80-ті роки користувався неабиякою популярністю – довжелезні черги спраглих долучитися до духовної рідини з криниць західної культури.. Сьогодні це занедбана споруда, в якій в ще в 90-ті роки проходили запальні дискотеки, брала участь в яких молодь не тільки із навколишніх мікрорайонів, а і приїжджі з дальніх(відносно Центру) Піщаної, Школи, та колишнього “Петровського”(тепер Яблуневий).

46. Районний центр культури і дозвілля (РЦКіД). Побудований коштом ККПК у 1992 р., розміщує в собі сучасну концертну залу, просторий спортивний зал, малий (андріївський зал) та велику кількість кабінетів та підсобних приміщень.

Центр культури постійно приймає концерти місцевих та українських зірок, на його сцені виступають місцеві та міжнароні колективи, проводиться значна кількість спортивних змагань та турнірів.

47. Старий гуртожиток (готель). Будується в кінці 70-х – на початку 80-х рр. Наразі в будівлі розташовані підрозділи виконавчого комітету Обухівської міської ради: управління: економіки, фінансове; відділи: ЖКГ, капітального будівництва.

 

48. Нижнє озеро біля банку «Аваль». За однією з версій, каскад озер у складі Верхнього і Нижнього на кордоні між мікрорайонами “Школа” і “Піщана” виник біля 100 років тому стараннями одного з власників тамтешнього маєтку.

Уже силами Міської ради у 2015 році було проведено масштабну реконструкцію з можещенням, очисткою озера, дренажної системи та облаштуванням навколо пішохідної зони.

Зараз нижнє озеро справжня окраса міста, влітку тут працює аераційний фонтан, який манить гостей та жителів міста відпочити після тяжкого робочого дня.

49. Ресурсно – інклюзивний центр. Сучасна будівля центру призначена для занять з дітьми які мають вади розвитку, побудована у 2019 році коштами Обласного бюджету та передана в управління місту Обухів.

Обладана сучасним устаткуванням, ліфтами, з великою кільстю спеціалізованих кабінетів.

У будівлі будуть вести свої заняття діти з ресурсно – інклюзивного центру, центру творчості дітей та молоді “Романтик” та школи мистецтв.

50. Районна типографія/редакція газети “Обухівський край”. У 1978р. будується приміщення районної друкарні. Також у цьому приміщенні знаходилась редакція районної газети “Обухівський край”, а в даний час розміщується районний трудовий архів.